Український авангард
Авангардне мистецтво в Україні формувалося в процесі синтезу європейського модернізму з традиціями народного мистецтва. За 20 років існування українського авангарду сформувалися течії кубофутуризму, конструктивізму, панфутуризму, спектралізму. Художній авангард отримав розгалужену структуру і набув справді державного значення.
Амазонка авангарду,
яскравий представник європейського кубізму та футуризму
Натюрморт «Ваза з вишнями», 1914
В 1918 році вона створює в Києві художню студію, через яку пройшли десятки видатних художників-авангардистів. Стикнувшись з методами тиску на художників з боку радянської влади, О. Екстер в 1920-х рр. емігрувала до Франції
Олександра Екстер вважається справжньою революціонеркою в сценографії. Вона сміливо долає канони, формулює нову концепцію сценічних декорацій, конструює запаморочливі ескізи костюмів до балетів Б. Ніжинської і постановок О. Таїрова.
“Україна в моїй особі має найвірнішого сина"
Давид Бурлюк
Масштаб Давида Бурлюка подібний до стихійного явища. За власними підрахунками вiн намалював 15 тисяч картин. Свій мистецький темперамент він оцінював так:
"Коли я малюю, мені здається, що я дикун, який тре сук однієї барви об другий, щоб отримати кольоровий ефект. Ефект палахкотіння"…
Пройшовши періоди захоплення імпресіонізмом, неопримітивізмом та іншими модерними мистецькими течіями, став ідеологом російського футуризму як у живописі, так і в літературі.
Український художник-футурист,
поет, теоретик мистецтва, літературний і художній критик, видавець
Андрій Шемшурін, Давид Бурлюк, Володимир Маяковський.
Після знайомства з Володимиром Маяковським ввів його до кола поетів. Маяковський згадував про нього:
«Мій дійсний учитель, Бурлюк зробив мене поетом… Видавав щодня 50 копійок. Щоб писати, не голодуючи»
Олександр Богомазов увійшов до історії українського мистецтва як один з фундаторів національного кубофутуризму.
Він був і видатним художником, і талановитим педагогом
Олександр Богомазов ще за життя був удостоєний гордого ймення
“Український Пікассо”
З дружиною Вандою Вітольдівною Монастирською, коханою жінкою, що стала вірним супутником усього його життя.
Художник, який не мав навіть повної середньої художньої освіти, але завдяки унікальному таланту і працездатності
піднявся до рівня найвидатніших представників європейського авангарду.
"Велич мистецтва Богомазова - це велич найвищої майстерності. Унікальна в певному розумінні творчість Богомазова гідна того, аби посісти одне з перших місць в історії футуризму"
французький мистецтвознавець А. Наков
„Я витягнув безкінечність простору з свого мозку..."
Казимир Малевич
Майбутній геній до 16-річного віку жив по українських селах. Свої перші враження він отримав від сільського малювання і це залишилося з ним на все життя.
Український художник-авангардист українсько-польського походження,
один із засновників нових напрямків в абстрактному мистецтві — супрематизму та кубофутуризму
Де б він не з'являвся у Москві, Вітебську, Петербурзі чи Києві, його харизма підкорювала оточуючих, формувала обставини. Вже за життя масштаб його творчості долає кордони, а створений ним "супрематизм" стає в ряд з найвідомішими течіями світового модернізму.
Український та американський скульптор і художник. один із основоположників кубізму в скульптурі.
Почесний член Об'єднання митців-українців в Америці та дійсний член Американської Академії Мистецтва і Літератури.
Серед винаходів українського митця - механічна скульптура і використання порожнини, як основи скульптурної форми.
"Людина черпає енергію та ідеї з космічної творчої сили і розвиває власну творчість до граничного ступеня, де дух і матерія з'єднуються"
Олександр Архипенко
Три роки він провчився в Київському художньому училищі. Жива натура, оригінальний талант і мистецькі амбіції привели його в коло паризьких кубістів, де він досить скоро став помітною фігурою і отримав прізвисько "Невгамовний".
Український живописець, художник театру і книги.
Його мистецтво було високо оцінено у світі. Альбом "Театральні строї Петрицького", виданий 1929 р. в Харкові, придбав для своєї бібліотеки П. Пікассо.
Талант Петрицького був універсальним: він потужно працював і в реалістичній манері, і як радикальний авангардист. Будучи блискучим живописцем, основну силу свого обдарування митець віддав сценографії.
"Дайте мені відро і мітлу, і я вам оформлю спектакль"
Анатоль Петрицький
"У центральному залі павільйону первує українець Анатоль Петрицький, який перевершує майже всіх своїх товаришів..." - писала одна з найсолідніших італійських газет "Пополо ді Рома".
Українська художниця та дизайнер єврейського походження, представниця напрямку арт Деко.
Заснований нею в 1939 р. салон Realites Nouvelles, існує по сьогодні.
Уродженка невеликого містечка на Полтавщині, Соня Делоне стала відомою як ілюстратор книжок, автор візерунків для тканин, театральних костюмів і декорацій і, навіть, як майстер тюнингу автівок. Соня здобувала освіту в академіях Карлсруе і Парижа.
За всю історію це перша художниця, якій випала честь провести персональну виставку в Луврі. В 1975 р. вона отримала Орден Почесного легіону.
Художник-універсал і невтомний експериментатор, який умів все, що можна зробити за допомогою олівця й пензля. Сьогодні його ім'я стоїть в ряду всесвітньо відомих представників конструктивізму.
Серед масштабних робіт пізнього періоду творчості: оформлення Харківського палацу піонерів, павільйону України на виставці в Москві, Театрального музею.
Життя Єрмилова, як і у всіх авангардистів, що залишилися в Радянському Союзі і не загинули від сталінських репресій, поділяється на дві чітко розмежованих половини: до заборони модернізму і після.
Анатоль Петрицький залишив портрет Михайля Семенка, який характеризує першого українського футуриста більш точно, ніж численні фото: оповитий димом незмінної люльки, з "фірмовим" скуйовдженим чубом за склом кафе разом з дамою. Так це він, одягнений з недбалою елегантністю, завсідник кафе, мандрівник по готелям, поет не придатний до налагодженого побуту.
Поет доби Розстріляного відродження; основоположник і теоретик українського футуризму, редактор багатьох видань.
Найпотужніший проект Семенка продовжувався з 1927 по 1932 р., коли він видавав журнал "Нова генерація", навколо якого об'єднав найрадикальніші сили українського авангарду.
Життя Олександра Довженка виповнено парадоксів і трагічних колізій шекспірівського масштабу. Більшовики не знищили його, як інших авангардистів, фізично, але й жити теж не дали. Він пройшов усі стадії втрати ілюзій щодо комунізму і його дійсних цілей, так що зрештою у своїй країні помер, як на чужині.
Італійські кінематографісти величали Довженка "Гомером кіно". В 1958 р. його було включено до 12 найкращих фільмів в історії кіно.
"Земля", 1930
Український радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу.
В 1930 р. на екрани після численних цензурних перепон вийшов найвідоміший фільм Довженка - "Земля". В Києві його закрили через 9 днів після прем'єри, а в Європі він мав грандіозний успіх
Найбільші шедеври українського кінематографу відзняті на кіностудії імені О. Довженка
"Тіні забутих предків. Виставка", 2016 рік
український поет, прозаїк доби Розстріляного відродження. Також перекладач (у співавторстві з Борисом Ткаченком), критик, лінгвіст, сценарист. Один із засновників ВАПЛІТЕ.
Вершиною його поетичної прози і прозової поезії став роман «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки Альчести у Слобожанську Швейцарію» (1930).
Критики називали його "поетом розсудливого інтелектуалізму" і "ювеліром форми".
Разом з В. Елланом, М. Хвильовим, П. Тичиною, В. Сосюрою він пише перші Маніфести "української пролетарської літератури", видає альманахи, засновує першу організацію українських пролетарських письменників "Гарт" (1922).
Як і більшість авангардистів, що спочатку вірували в месіанство більшовиків, Йогансен швидко зрозумів свою помилку. В його поезії і прозі з'являються багатозначні коди, як, скажімо, "мертвий крижень" - образ анонімної жорстокої сили, що нищить все живе.
український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози.
Молоді письменники створили Вільну академію пролетарського мистецтва (ВАПЛІТЕ), як автономну літературну організацію, лідером якої став Хвильовий. Він пише серію памфлетів, в яких формулює основні гасла: "геть від Москви" і "курс на Європу"
Його коротке життя є трагічним прикладом зіткнення романтичних ілюзій української інтелігенції з цинізмом сталінської національної політики.
Його перші прозові збірки "Сині етюди" і "Осінь" були високо оцінені авторитетними критиками. Проте, в Москві ці твори були сприйняті як ворожі, а романи "Вальдшнепи" та "Іроїда" конфісковані після виходу перших частин.
український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Народний артист УРСР (1925)
Широкого розголосу набули вистави "Народний Малахій", "Мина Мазайло", "Маклена Граса", режисура, драматургія і сценографія яких на сьогодні стали класикою театрального авангарду.
Вперше свій організаторський хист Курбас проявив у Тернополі, де він організував стаціонарний театр і дебютував в якості режисера "Наталки Полтавки". Саме там його побачив корифей української сцени Микола Садовський і запросив до свого театру.
На початку 1917 р. створив театральну студію "Молодий театр". Проте повною мірою його новаторська режисура реалізувалася в діяльності модерного експериментального мистецького об'єднання "Березіль". В 1926 р. Народний комісаріат освіти України вирішив перевести «Березіль» до Харкова. Саме там почали співпрацювати з Курбасом драматург М. Куліш і художник В. Меллер.
український письменник, режисер, драматург, громадський діяч, газетяр і редактор, діяч української освіти, педагог.
Основою творчого методу Куліша стає відмова від копіювання застарілих форм української драматургії і позбавлення комплексу провінційності.
В творчості драматурга формується своєрідний жанр трагікомедії, в якому мольєрівський сарказм єднається з гоголівськими містифікаціями, а картини соціального абсурду забарвлюються національним колоритом.
В п’єсі «Хулій Хурина» Куліш відверто глузує з пристрасті більшовиків до ідеологічних фетишів. Цензура, що спочатку дозволила постановку, схаменулася і закрила її з такими резолюціями: «найчистіший пасквіль на партійно-радянський апарат на Україні», «Радянська Україна представлена цілковитим будинком для божевільних».
український художник, маляр-монументаліст, лідер групи «бойчукістів». Один із Представників Розстріляного відродження.
Михайло Бойчук щиро вірив в колективну природу мистецтва і його виховну роль для народних мас.
Творчість Михайла Бойчука займає особливе місце в мистецтві українського авангарду 1930-х рр. Звертаючись до художніх прийомів монументального живопису раннього Ренесансу і Візантії, він вписує їх в контекст формалістичних експериментів модернізму і створює оригінальну школу українського монументалізму.
Бойчук був прихильником колективної творчості в мистецтві і зрештою навколо нього групуються талановиті художники, з якими він працює за принципами ренесансної боттеги. Причому вирішальну роль тут відігравало не те, що вони були його учнями по академічній майстерні, а потужна енергетика майстра, його переконаність і чітка художня концепція. Недаремно цю співдружність художників назвали школою Бойчука, хоча формально вона не була зареєстрована.
